Стоп – булінг

   Кобеляцьке бюро правової допомоги Кременчуцького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги інформує.

     У кожної людини є право – любити іншого, або не любити, поважати, або не поважати … Але ні у кого немає права бити людину по обличчю – нехай навіть просто словесно. Булінг (від англ. bully – насильник). Погодьтеся, страшно звучить?

   Але справа навіть не в звучанні, а в тому, що це явище оточує нас всюди – в кожному навчальному закладі, і найстрашніше – те, що воно несе за собою надзвичайно негативні наслідки. Скільки разів життя підлітків було знівечене через те, що «звичайні учні школи» вирішили запостити в свій профіль соціальної мережі смішний контент про однокласника чи «розібратись» після уроків. Кожна друга дитина зазнає знущань саме у школі. Більшість дітей про це не розповідає, а вчителі дізнаються лише про 4% цих випадків.

   Отже, булінг – це здійснення тривалого фізичного або психологічного насилля, яке не має характеру самозахисту, з боку одного індивіда або цілої групи щодо іншого індивіда, що супроводжується регулярним фізичним і психологічним тиском та є гострою проблемою сучасності. 8 із 10 українських дітей стикаються із булінгом у школі. 48% із тих, кого цькують – мовчать про це. 22% – вважають це нормою.

   Наразі в Україні не має системного рішення проблеми, а лише точкові ініціативи. За даними доповіді ВООЗ Україна займає 9 місце серед 42 досліджуваних країн по відсотку жертв булінгу серед 15-ти річних (9% дівчат та 11% хлопців). Найбільш розповсюдженим є психологічний і фізичний булінг. Проте, як наслідок поширення ролі комунікаційних технологій: телефонного зв’язку, інтернету та соціальних мереж з’являється новий вид цькування – кібербулінг. Це не просто пустощі або грубість. Це особлива форма взаємин між дітьми, що за відсутності реагування може перерости в насильство.

   Тому надзвичайно важливим є небайдужість батьків до своєї дитини і постійне відстежування ситуації, настрою і стану дитини. Крім того, не варто забувати про тісний контакт з класним керівником, налагодження комунікації з іншими батьками в класі.

Пам’ятайте, якщо помітили, що:

• у дитини немає друзів;
• дитина боїться іти до школи;
• має низьку самооцінку;
• у дитини з’являються зіпсовані речі;
• дитина сама наносить собі ушкодження;
• сумна після спілкування у соціальних мережах та ін.

– поговоріть із дитиною, вислухайте та допоможіть вирішити проблемну ситуацію.

    В рамках кампанії #CтопБулінг розроблено інформаційні матеріали, з яких можна дізнатися, які види булінгу існують та як діяти в ситуації, якщо ви стали свідком булінгу. В них також міститься інформація для батьків, чиї діти стали жертвами цькування або ж самі вчиняють насилля щодо інших дітей.

  Виховання молодого покоління – це невід’ємна складова правопросвітництва. І дуже важливо, щоб діти усвідомлювали своє право бути захищеними і знали, як діяти у разі посягання на їхню честь та свободу.

 За отриманням консультації та захистом своїх прав можна звертатися до Кобеляцького бюро правової допомоги за адресою:м. Кобеляки, вул. Батиря, буд. 6 або зателефонувати (05343) 3-43-74