Кожен народ гордий з того, що він має свою державу, свою мову, волю і гарне життя у своїй країні. Без мови ми - ніхто, а маючи свою мову - ми нація, горда і незалежна. 1991 року Україна стала незалежною державою. У статті 10 Конституції України, яку було прийнято 1992 року, стверджується: «Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України»

Як довго ждали ми своєї волі слова,

і ось воно співа, бринить.

Бринить, співає наша мова,

Чарує, тішить і п'янить.

Як довго ждали ми...

       У 2000 році Лігою українських меценатів та за підтримки Міністерства освіти і науки України, із залученням центральних і місцевих органів виконавчої влади, також громадськості засновано Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика. Одним із ініціаторів проведення конкурсу з української мови, який надав фінансову підтримку для його проведення, був Петро Дмитрович Яцик - канадський підприємець українського походження, меценат і філантроп, відомий своїм вагомим внеском у фінансування українознавства на Заході. Конкурс дуже швидко став значущою загальнонаціональною акцією, ефективним засобом відродження рідної мови. Мета конкурсу - сприяти утвердженню української мови, піднесенню її престижу серед учнівської та студентської молоді, виховання шанобливого ставлення до культури і традицій українського народу.

9 листопада у стінах Кобеляцького НВК № 1 відбулося свято, присвячене Дню української писемності. Загальношкільна лінійка мала назву: “ Розквітай же, рідне слово! ”.

Метою заходу було висвітлення історії розвитку української писемності, виховання почуття патріотизму в молодого покоління, духовності, поваги до рідної мови та своєї країни.

       Ведучі свята – Алєксєєнко Ольга та Серьогін Марко мали змогу познайомити учнів школи  зі сторінками історії української мови, згадали скорботні дати на тернистому шляху її розвитку.

Звучала пісня про українську мову “ Мова єднання ” у виконанні Сартіної Анни (10 клас), пісню “ Слава Україні!” виконали Вусань Аліна (8-Б клас), Акуфенко Данило (8-А клас), Прихідько Владислава (9-А клас). Учні 4-Б, 6-А, 10 класу декламували вірші про Україну та нашу рідну мову.

Маємо надію, що не залишилось байдужих поміж присутніх на святі, адже рідна мова стосується насамперед виховання людської особистості, виховання самоповаги, національної самосвідомості, без них не може бути справжнього, а не паперового патріотизму. Адже «я»,— писав  письменник М. Пришвін,— можна сказати тільки рідною мовою».

Як квітка, українська мова, як феномен національної сутності, дивом проростає крізь залізобетонну плиту байдужості, роблячи в ній тріщини, торуючи шлях до денного світла. Мова - запорука існування народу. Захищаючи рідне слово, ти захищаєш свою націю, її гідність, право на майбутнє. Зроби все, щоб засяяла українська мова, "як та зоря ясна".
                                                                 Учитель української мови та літератури Жукова А.В.